ВЧИМО ДИТИНУ ПРОГРАВАТИ
Діти стикаються з поразками на різних етапах дорослішання. Проте зазвичай вони не вміють програвати, оскільки дорослі налаштовують їх тільки на перемогу. У такому випадку навіть незначна невдача для дитини може перетворитися в проблему. Що ж робити з розчаруванням, злістю, соромом, які з'являються через нереалізовані задуми? Як виховувати у дитини вміння працювати над власними невдачами, самовдосконалюватися і адекватно реагувати на поразки?
Кожна дитина хоче, щоб її цінували і хвалили, зокрема, батьки. Тому переживання будь-яких власних невдач є для неї досить болючим. Дитина шкільного віку не занадто емоційно виражає реакцію на ситуацію неуспіху, стримується. Однак, дитина дошкільного віку може плакати, кричати і навіть поводити себе агресивно.
Першою реакцією дитини на ситуацію неуспіху є протест, адже вона докладала зусилля, старалася. Саме тому завдання батьків в такому випадку - навчити дитину правильно реагувати на поразку, усвідомлювати і долати її.
Зазвичай батьки прагнуть виховувати свою дитину переможцем, з дитинства налаштовують її на успіх, отримання першості у всіх сферах життя. Однак, іноді, дитина помиляється, а батьки не завжди готові визнати її поразки і разом їх подолати.
Під час ситуацій неуспіху дітей дошкільного віку батькам слід дотримуватися такої послідовності дій: надати можливість дитині виразити негативні емоції, а потім підтримати її, поспівчувати.
Основна допомога для дитини, що переживає ситуацію неуспіху, - це «промовляння» батьками її образів, тобто прийняття ними його болю і страждань. Таким чином дитина розуміє, що її почули, визнали її право на помилку і на те, щоб через неї турбуватися. Також важливо, щоб дитина в повній мірі відчула своє розчарування. Для цього не слід її заспокоювати, лаяти або висміювати.
Батькам слід вчити дитину досягати мети, докладати зусиль, але не варто вимагати від неї тільки кращих результатів. Незалежно від ситуації успіху/неуспіху, дитина повинна відчувати, що її люблять і підтримують. Якщо результат роботи дитини не виправдав очікувань батьків, все одно варто похвалити її за те, що вона старалася, працювала.
Часто батьки не можуть знайти спільну мову з дітьми тільки тому, що мають різні типи темпераменту. Якщо, наприклад, батько - лідер у всіх сферах, його син не зобов'язаний бути таким же активним. І вимагати цього від дитини не варто.
Ставлення батьків до перемог і поразок дитини
Кожній дитині властивий інстинкт виживання. Оскільки її виживання залежить від батьків, вона намагається робити все, щоб їм подобатися. Тобто дитина стає відображенням ставлення батьків до неї. Якщо дорослі не вірять у здібності своєї дитини, вона це відчуває і стає песимістом. У такому разі їй складно досягти будь-якої мети або виконати навіть просте завдання, тому що вона заздалегідь упевнена, що у неї нічого не вийде.
Іноді батьки несвідомо сприяють формуванню у дитини комплексу «перемога за будь-яких умов». Під час організованих змагань такі батьки відкрито демонструють, наскільки важливе значення вони надають перемозі. Дитина розуміє, що вона не може просто взяти участь в грі, позмагатися, - вона повинна максимально «викластися», щоб здобути перемогу для батьків. Саме тому поразка перетворюється для дитини на трагедію, яку вона може переживати протягом тривалого часу. В цілому гра є вдалим способом допомогти дитині оволодіти навичками адекватного реагування на ситуації успіху/неуспіху.
Щоб дитина швидше подолала розлад, можна запропонувати їй намалювати це почуття на папері. Під час малювання дитина має уявити розмір образу, його колір, форму тощо. Потім малюнок можна порвати на шматки і викинути чи знищити будь-яким способом.
Отже, батькам слід враховувати, що діти переймають їх ставлення до ситуації успіху/неуспіху, так і до життя в цілому, а також копіюють їх поведінку. Особливо складно пережити ситуацію поразки дитині дошкільного віку, оскільки вона не вміє стримувати емоції, не має навичок адекватного реагування на поразку. Саме тому батькам варто навчати дитину, а також висловлювати їй підтримку, співпереживати.
Поради батькам щодо оволодіння дітьми навичками адекватного реагування на ситуацію успіху/неуспіху
- Надайте дитині можливість самостійно вирішувати складні ситуації
- Обов'язково підтримуйте дитину щоб вона відчувала, що ви поруч, і прислухалася до ваших порад.
- НЕ висміюйте невдачі дитини, якими дріб'язковими вони вам не здавалися б. За будь-яких обставин залишайтеся на боці дитини.
- Розкажіть дитині про свої поразки, помилки, переживання, які Вас супроводжували. Однак не слід асоціювати свої поразки з поразками дитини.
- Заохочуйте дитину до прийняття позиції іншої людини, до аналізу власних емоцій і т. п. Так вона зможе поглянути на себе з боку, зрозуміти переживання інших.
- Пам'ятайте, що переможений - не жертва. Не поспішайте втішати дитину - можливо, вона і не збиралася страждати. Краще акцентувати увагу на тому, що під час гри, змагання, конкурсу всім було весело і цікаво.
- Не робіть вигляд, ніби нічого не сталося. Якщо після поразки дитини ніяк на це не відреагувати, вона може подумати, що сталося щось настільки жахливе, що про це не можна навіть говорити.
- Почекайте, поки пройде перше розчарування дитини через поразку. Після цього запропонуйте обговорити, що на цей раз їй не вдалося. Також можна проаналізувати прийоми, які застосовували переможці.
- Не порівнюйте свою дитину з іншими, більш успішними дітьми або тими, кого теж спіткала невдача.
- Навчайте дитину поважати почуття інших. Обов'язково похваліть її, якщо вона відзначилася, досягла успіху. Однак зверніть її увагу на дітей, які програли і тому засмутилися. Поясніть, що не варто перед ними пишатися своєю перемогою, краще підбадьорити їх.
Коментарi