Якщо вашій дитині 3 - 5 років
Настає важливий період формування активного інтересу до взаємин з іншими людьми. Виникає нова діяльність – сюжетно-рольова гра, яка передує розвитку здатності дитини до мовної взаємодії, співпраці. Саме в спілкуванні з іншими людьми відбувається становлення образу Я дитини. І саме тут важливо, яким буде цей досвід спілкування. Доброзичливе спілкування, задоволення потреби у визнанні своїх перших успіхів породжує позитивну оцінку. Негативний досвід спілкування може привести до виникнення агресії, невпевненості в собі, замкнутості. Самооцінка у дітей в цей час ще суб'єктивна і завищена, вона є природним і своєрідним механізмом «особистісного захисту».
Тому, дуже важливо, щоб дорослі підтримували високу самооцінку малюка (Я гарний!). При цьому для кращого розуміння себе і дорослих не менш важливим є реальне «озвучування» переживань (Ти хороша дівчинка, але твій вчинок мене дуже засмутив).
Основою розвитку сприйняття у дітей 3-4 років є засвоєння засобів обстеження предметів, їх порівняння і подальше закріплення сенсорних еталонів з допомогою практичних дій. У 4-5 років рецепторна система дитини вже сама здатна здійснити дії обстеження, інакше кажучи, око починає вчити руку обстежити. Тепер, для того, щоб визначити форму або деякі властивості предметів, маляті вже не обов'язково брати її в руки. Тобто, вперше в процесі вікового розвитку дитини відбувається перенесення зовнішніх практичних дій у внутрішній план.
На початку цього вікового періоду у дітей ще переважає мимовільна пам'ять. Досить активна образна пам'ять: зорова, слухова, рухова. Таким чином, швидше запам'ятовується інформація, яка подається за допомогою рухів. Діти краще запам'ятовують те, що вражає їх яскравістю кольорів, незвичністю образів і форм. Запам'ятовується лише частина сприйнятого, але те, що запам'яталося, зберігається надовго. На п'ятому році життя вже починається формування довільної пам'яті. У дітей спостерігається свідоме, цілеспрямоване пригадування, яке мотивується цікавою діяльністю.
Підвищується стійкість довільної уваги, її обсяг збільшується. Тепер дитина може займатися ігровою діяльністю протягом 10-15 хвилин, не припиняючи її. Але в інших видах діяльності малята ще не здатні довго утримувати увагу, особливо при одноманітних діях. Дітям 3-4 років ще важко тривалий час утримувати свою увагу на певному предметі або діяльності, тому вони швидко змінюють одну діяльність на іншу. У 4-5 років можливості дітей займатися однією продуктивною діяльністю значно зростають, але дорослим необхідно пам'ятати, що основним стимулом має бути ігрова ситуація. Також хорошим засобом підтримки мимовільної уваги буде і словесна порада дорослого. На підставі наочно-діючого мислення у дітей 4 років починає формуватися наочно-образне мислення. Тобто, відбувається поступовий відрив від дій з конкретними предметами до перенесення в уявну ситуацію. Для створення образу уяви дитині буває досить віддаленої подібності між тим, що вона сприймає і її попереднім досвідом. Іншими словами, діти за допомогою словесного опису можуть уявити собі те, чого ніколи не бачили. Таким чином, дитяча уява розвивається в тісному зв'язку з мовленням. Тому обмежений розвиток мовлення дитини гальмує розвиток уяви.
Стрімкий розвиток уяви у свою чергу стимулює дитяче фантазування. Переживання з приводу уявного надзвичайно яскраві, і дуже часто діти не можуть відрізнити уявне від реального (хочеться з'їсти намальовану цукерку, вовк із казки може сидіти під столом і т. п.). Вміле й доречне включення дорослих в сюжет дитячих фантазій покликане підтримувати пізнавальний інтерес дітей, а також формувати позитивні риси характеру (хоробрий, чесний, винахідливий).
Розвиток уваги в цей час стимулює розвиток знаково-символічної функції мислення. У 3-4 роки діти правильно співвідносять знаки і символи. А в 4-5 років вже можуть розмежовувати образотворчі і графічні символи, а також дії, якими їх виконують. Тобто, малюнок – малюють і розглядають, букви пишуть і читають, цифрами позначають кількість предметів.
У період від 3 до 4,5 років у малюків розвиваються такі розумові операції, як співвідношення, порівняння, аналіз. Діти можуть співвідносити предмети з певною групою, яку дорослий визначає узагальнюючим словом (одяг, іграшки) причому не тільки у вигляді практичних дій, а й словесно. У кінці вікового періоду діти можуть самостійно класифікувати предмети за їх ознаками і властивостями. Також в період 4,5 – 5 років спостерігається різкий стрибок у розвитку пізнавальної діяльності. Діти починають задавати багато питань, що їх цікавить «чому?», «навіщо?», «яким чином?». Це свідчить про їх прагнення усвідомити причинні зв'язки, відкрити таємниці вже відомих речей. Так з'являються перші самостійні узагальнення, висновки, які допомагають усвідомити причинно-наслідкові зв'язки будь-яких явищ. Одночасно дитяче мислення в цей період особливо в 3-5 роки, характеризується повною хаотичністю, «розірваними» знаннями Вправи та ігри типу «Схоже - несхоже», «Збери з частин», «Від чого?», «Що зайве?» та багато інших допомагають розвивати процеси мислення цікаво і невимушено, підтримувати пізнавальний інтерес, удосконалити процеси уваги та мислення.
Активізується і розквітає мовлення дитини. Поступово діти оволодівають граматичною будовою мови, починають говорити багатослівними реченнями. Так починає формуватися зв'язне монологічне мовлення. Вони все частіше починають використовувати власне мовлення для планування і керівництва своїми діями (Зараз я побудую магазин, а потім буду там продавцем). Вміння дітей визначати свої майбутні дії допомагає їм поступово позбутися імпульсивності в поведінці. Швидко розвивається і вдосконалюється фонематичний слух, поступово з'являється здатність до звукового аналізу слів. Велике значення для розвитку мовлення і становлення міжособистісних відносин має розуміння і виконання дитиною доручень дорослих. Прослуховування казок та оповідань на заняттях не тільки збагачують пасивний словник дитини, але і дає пізнавальну інформацію. Заучування віршів розвиває пам'ять і допомагає оволодіти процесом читання. А відповіді на запитання героїв казок прискорюють розвиток активного мовлення дитини.
Гра у віці 3-5 років навчає дітей спілкуванню з однолітками, контролю своїх емоцій і правил поведінки, а також розвиває творчу уяву, вольові якості, моральні норми. Якщо в 3-4 роки для дітей важливі іграшки і предмети, з якими вони грають, то у 4-5 років виходять на перший план ігрові ролі (лікар, продавець, перукар).
В грі діти проявляють чудеса терпіння, наполегливості, дисциплінованості. Готовність дитини зробити щось самостійно необхідно обов'язково підтримати і допомогти з успіхом її завершити, а також висловити віру в її потенційні можливості. Недоліки виховання в цьому віці починають переходити в стійкі негативні риси характеру. Корегуючи дії малюка, замість прямих вказівок дорослим варто вживати навідні запитання, які змушували б його розмірковувати, шукати вихід із певної ситуації. Таке стимулювання привчає дітей до самостійності думок і дій. У кінці вікового періоду починається активний період усвідомлення дітьми свого місця в системі відносин з дорослими.
Дитячі досягнення і вчинки рекомендується порівнювати не з досягненнями інших дітей, а тільки з його власними успіхами і невдачами. Необхідно пам'ятати про те, що позитивна і правдива оцінка дорослого формує у дитини почуття власної гідності, самоповаги до себе та інших в майбутньому.
Коментарi